|
Стоїть явор над водою,
В воду похилився,
На козака пригодонька:
Козак зажурився.
Не хилися, явороньку,
Ще ж ти зелененький.
Не журися, козаченьку,
Ще ж ти молоденький!
Не рад явір не хилитися –
Вода корінь миє!
Не рад козак журитися,
Та серденько ниє.
Ой поїхав з України
Козак молоденький –
Оріхове сіделечко,
Ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужбину
Та там і загинув,
Свою рідну Україну
Навіки покинув.
Звелів собі насипати
Високу могилу,
Звелів собі посадити
Червону калину:
“Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України вісті!”
|